По гірському хребті туристи направляються на північний захід. Праворуч залишається гора Стіг, що нагадує гігантську копицю сіна. Плай в’ється по крутому схилі гори Великий Казан (1 774 метра над рівнем моря}) схожий на величезний амфітеатр цирку.
А в 4 кілометрах від її, у підніжжя гори Догяска (1 764 метра над рівнем моря) туристи побачать оточене скелями блакитне високогірне озеро Верхне-Горешаска.
Озеро дуже рідко відвідується, тому що добратися до нього важко. Воно мало вивчене, і ніхто не знає його глибини.
Після відпочинку й обіду, приготовленого на багатті, туристи йдуть до гори Унгарьяска (1711 метрів над рівнем моря} і в підніжжя гори Берлиаска організують другий нічліг, пройшовши за день 23 кілометра.
Олилк при поганій видимості несприятливій погоді туристи йдуть від полонины Драгобрат в Усть-Чорне не по Свидовецкому хребті. Вони спускаються до ріки Чорної Тиссе і йдуть нагору за течією до водоймища Апшинец, а потім піднімаються до її джерел на горі Околе й, переваливши через неї, спускаються до ріки Турбат, припливу ріки Брустурки. Берегами Турбата й Брустурки приходять в Устя Чорне. Цей варіант займає також два дні. У шляху туристи бачать і мальовничий Апшинец, і панораму гір з вершини Околе, і лісорозробки, і сплав лісу. Але природа цих місць уже значно змінена людиною, і тут немає такої розмаїтості видів, яке так характерно для першого варіанта.
Якщо маршрут через погану погоду не змінений, то на третій день туристи від гори Берлиаска (1 560 метрів над рівнем моря) ідуть в Усть-Чорне по лісосіках найбільшого в Закарпаття Усть-Чернянского ліспромгоспу.