Із травня по жовтень триває тут купальний сезон. У жаркі дні легкі вітри дмуть із моря, зменшуючи літню спеку, і тому в Ялті завжди легко дихається.
Клімат благоприятствует виростанню в цих місцях південних теплолюбних рослин. Уже самою провесною, у лютому, у Ялті і її околицях, як і на всьому Південному узбережжі Криму, починає цвісти мигдаль, а пізніше - персики, яблуні, груші, зливи. Схили гір, звернені до Ялти, покриті виноградниками й тютюновими плантаціями. За останні роки під Ялтою з’явилися й цитрусові.
У минулому Ялта була невеликим рибацьким селищем. Як курорт Ялта стала розвиватися в сімдесятих роках минулого сторіччя, коли відкрилося залізничне сполучення між центральною Росією й Кримом. У місті і його околицях з’явилися приватні пансіонати, дачі знатних осіб, великокнязівські палаци. Однак ні приватні пансіонати, ні готелю не приймали туберкульозних хворих. А лікарні й санаторії в Ялті не будувалися. Лише в 1900 році з ініціативи Антона Павловича Чехова на засоби, зібрані серед населення Росії, був заснований перший благодійний санаторій для туберкульозних хворих.
Тільки після Великої Жовтневої соціалістичної революції, коли в 1920 році В. И. Леніним був підписаний історичний декрет «Про використання Криму для лікування трудящих», палаци багатіїв, приватні пансіони, дачі й особняки були перетворені в санаторії й будинку відпочинку для трудівників молодої Радянської держави.
У роки перших п’ятирічок у районі Ялти були побудовані першокласні санаторії. Курорт із кожним роком ріс і благоустроювався. Події Великої Вітчизняної війни тимчасово перервали його розвиток.