Ранком підйом на вододіл між ріками Мартою й Качей. Пройшовши село Шовковичне й перейшовши вбрід ріку Кочу, туристи починають підйом до галявини Кермен. тропа йде сосновим лісом, а ближче до галявини молодим сосником. Галявина Кермен, оточена сосновим лісом, дуже мальовнича. Тут і організується другий нічліг у похідних наметах.
Спустившись до ріки Донгу, туристи потім піднімаються до кордону Верховина (колишньому Алабач). Тропа йде буковим лісом. У долині ріки Донгу й у підніжжя хребта Басман перебувають місця партизанських стоянок у роки Великої Вітчизняної війни. До цих ” пор можна побачити в хащі лісів, на потайных галявинках залишки партизанських землянок. І тільки проходячи ці місця, розумієш, чому саме вони були обрані партизанами. Важко було їх виявити тут загарбникам. Не допомагали їм і суцільні прочоси: ліс і гори захищали патріотів.
До кінця дня тропа виходить на так зване Романовское шосе, nоcтроенное кілька десятків років тому. Воно вело від царської резиденції Ливадии до мисливського будиночка, що находились у Центральній улоговині, на території, де тепер організований заповідник. Рухаючись по цьомуе шосе, туристи через 1,5-2 кілометри виявляться на місці третього нічлігу біля кордону Верховина.
На ділянці шляху від обсерваторії до Верховини туристські тропи й дороги йшли лісом. Але відразу ж за кордоном картина міняється: починається підйом на найвищу вершину Кримських гір Роман-Кіш. Якщо до цього кругозоры були дуже обмежені, те тепер зі схилів Роман-Коша перед очами туристів відкриваються кримські далечіні.